Львів…це зачароване місто мокрих бруківок і загублених двориків…
Кожен львів’янин в душі творець…творець прекрасного ,адже саме люди
створюють місто…
Кожен залишає тут частинку себе хто більшу, хтось меншу. Хтось стає
видатним композитором
і наповнює весь Львів своєю музикою, хтось кладе бруківку, яка
звучить під ногами ,як ненаписана симфонія .
Львів’яни - щасливі люди, бо вміють підняти голову, і побачити не
похмуре небо, а щось більше…і посміхнутись.
Бо щастя не залежить від статків чи таланту, щастя залежить від
того, що ти думаєш.
Тож що бажаю Вам бути львів’янами !
Сонечко. З Книги відгуків «Золотий дукат» том9