В кофе соеденились
опыт поколений
и энергия молодости.
(П.И.Гаркави)

Дыханье львовских кафеень.
рассказывать про Львовские кофейни, это все равно что листать яркую книгу с невероятными картинками. Потому что тот дух и та атмосфера, которая присутствовала в этих заведениях. еще много столетий будет вдохновлять поэтов на творческий поиск.

Про те, що кавовий напiй вiдомий людинi здавна свiдчать оповiдання i легенди якi дiйшли до наших днiв. Одна з них розповiдає про шейха-пустельника, який використав кавовi плоди для приготування цiлющих вiдварiв. Цi напої мали такий великий успiх, що незабаром шейха оголосили святим.
Важко уявити життя сучасного львiв’янина без кави. За статистичними даними Львiв та Одеса сперечаються за першiсть у кiлькостi кави, що випивається щоденно. Не скажемо достеменно про Одесу, але, у нашому мiстi, багато людей свiй день розпочинають з фiлiжанки кави.
Процес вживання кави у рiзних людей вiдбувається по рiзному. Дехто п’є каву не встаючи з постелi, iншi, похапцем збираючись на роботу, третi, дiставшись свого робочого мiсця. Але це тi, хто звик готувати напiй самостiйно, для решти iснують кав’ярнi.
У Львовi першi кав’ярнi з’явились близько двохсот рокiв тому. Як i люди вони мали свої долi, уподобання, характер - в залежностi вiд господарiв, тiєї “кав’ярняної публiки”, що там збиралась. Велике значення мало мiсце розташування кав’ярнi. Наведемо список найбiльш популярних серед львiв’ян кав’ярень початку ХХ ст.
“City”, Legionow 11 - сучасний проспект Свободи, примiщення ресторану “Гранд-готель”. Цiкава була тим, що щоденно тут вiдбувались виступи жiночої капели. Ця кав’ярня у сучасникiв вважалось мiсцем зiбрань сiонiстiв.
“Centralna”, pl.Halicki 7 - сучасна пл.Галицька, примiщення мiжмiських телефонних мереж. Кав’ярню з такою ж назвою у Львовi можна було зустрiти в рiзнi часи за такими адресами - ul. 3 Maja 2, Jagelonska 9 (це колишнi назви сучасної вул.Сiчових стрiльцiв).
“Elite”, згодом “Bellevue”, Legionow 27 - сучасний пр.Свободи 27, примiщення магазину “Юро селiксьон”.
“Europejska”, Czarneckiego 1 - сучасна вул.Винниченка 1, кафе “На розi”.
“Imperjal”, Legionow 5 - сучасний пр.Свободи 5 (другий поверх), будинок де знаходиться кiнотеатр “Днiпро”, колишнiй кiнотеатр “Casino”.
“De La Paix”, pl.Marjacki 7, вiдкрита у 1919 роцi - сучасна пл.Мiцкевича 7, будiвля в якiй сьогоднi знаходиться ресторан “Люкс”. На початку столiття окрiм кав’ярнi тут знаходився ще i бар. Згiдно з рекламою того часу у цих примiщеннях вiдбувались щоденнi сiмейнi танцi, виступи джаз-банду i оркестру.
В рiзнi роки ця кав’ярня мала рiзнi назви: “Muzeum”, “Carlton”, “Columbina”, але одну адресу - ul.Lukasinskogo 4 - примiщення сучасного кафе “Театральне”, пр.Свободи 22.
“Renesans” з 1927 року була знана ще як “Louvre”, згодом “Riz” - 3 Maja 12 - сучасна вул.Сiчових стрiльцiв 12, примiщення ресторану “Фестевальний”. Була улюбленим мiсцем зiбрань мистецької публiки. Крiм кав’ярнi i бару тут розмiщувався ще i ресторан.
“Republica” або “Union”, ul.Kosciuszki 1 - сучасна вул.Костюшка 1, будiвля регiональної митницi. Тут мiстився першорядний готель, ресторан i кав’ярня де щоденно вiдбувались родиннi концерти, вважалась улюбленим мiсцем зiбрань українцiв.
“Roma”, ul.Akademicka 25 - сучасний пр.Шевченка 25 - кафе “Академiчне”. Тут збирались львiвськi лiтератори початку ХХ ст., нерiдко тут можна було зустрiти, знаних у всьому Львовi, “батярiв” з “Веселої львiвської хвилi” - Тонька i Щепка.
“Piekielko”, ul.Piekarska 2 - сучасний рiг вул.Пекарської i I.Франка, в пiдвалi будинку. Було знане серед сучасникiв своїми щоденними концертами.
“Szkocka”, pl.Akademicki або ul.Fredry 9 - сучасний пр.Шевченка 27 - бар “Десертний”, була улюбленим мiсцем студентiв i викладачiв унiверситету. Серед її вiдвiдувачiв були - перший призедент України - М.Грушевський, математики - Банах i Зарицький та iн. Саме тут була написана знаменита “Шкоцька книга”.
“Teatralna”, ul.Skarbkowska 1 - знаходилась у примiщеннi театру Скарбека.
“Widenska”, ul.Hetmanska 14. Вiдкрита у 1829 роцi, найстарiша у Львовi - сучасний пр.Свободи, знаходилась на пiвденнiй сторонi сучасної пл.Пiдкови, будiвля не збереглась.
“Amerykanska” (вiдкрита близько 1902 року), ul.3 Maja 11 - сучасна вул.Сiчових стрiльцiв 11, другий поверх, перший поверх займав кiнотеатр “Muza”. Ця кв’ярня славилась своєю “фiрмовою замороженою кавою”.
“Georgea”, ul.Sinkiewicza - сучасна вул.Вороного (будiвля готелю “Жорж”), знана була тим, що вiйськовi мали там свої постiйнi столики.
Сьогоднi львiв’яни i гостi нашого мiста мають значно бiльший вибiр, але, нажаль, не так багато трапляється серед сучасних кав’ярень таких, якiб мали свою оригiнальнiсть i неповторнiсть.

Петро Радковець
Іван Радковець